У Ченстохову я приїхала аж на п’ятому році свого життя у Польщі, маючи лише загальне уявлення про це місто як найважливіший осередок паломництва вірян-католиків у Польщі. Це уявлення і підкріпилось практикою, і трохи розширилось – це й не дивно, зважаючи, що місто не маленьке, тут проживають близько 218 000 мешканців. Ченстохова була раніше столицею Сілезького воєводства (тепер його столиця – місто Катовіце). Оповім кілька цікавинок про Ченстохову, які можуть знадобитися всім, хто хоче відвідати це місто.
У місті є мережа музеїв, які входять до комплексу Музей Ченстохови – на час мого прибуття їх було 8 (!). Ви можете придбати денний квиток для відвідування всіх музеїв у власному темпі – це вигідно, навіть якщо ви відвідаєте два-три музеї. Треба мати на увазі, що музеї працюють в дещо скороченому, на мій погляд, режимі: з 12.00-12.30 до 17.30, а ще вони знаходяться в різних частинах міста. Мені, великій шанувальниці локальної історії та місцевих музеїв, навіть за доброго планування вдалося відвідати доступні об’єкти лише за два дні. Вся інформація – тут.
Отож, Музей історії міста в будинку ратуші (Dzieje Miasta Częstochowy). Варто відвідати з кількох причин. Тут є короткий огляд основних історичних віх становлення міста, а ще об’єкти унікальної лужицької культури епохи пізньої бронзи. В околицях Ченстохови діє археологічний музей саме на місці однієї з з таких знахідок (саме до нього з усіх восьми я не потрапила, але мені наполегливо радила його відвідати місцева історикиня, яку я випадково зустріла на площі Ринок. В Музеї історії міста багато експонатів, одна з зал присвячена часам розділеної Польщі та приєднання міста до Російської імперії. За тх часів була об’єданана колишня маленька Ченстохова з Ясною Горою Додатковою причиною дібратись до будинку ратуші є його оглядова вежа – звідси можна побачити все місто з підписами основних важливих об’єктів.
Музей євреїв Ченстохови (Muzeum Żydów Częstochowian). Маленький новий музей, створений за ініціативи Ельжбети Желінської де Мундлак з Венесуели, правнучки колишнього головного рабина Ченстохови Нахума Аша. Нахум Аш займав цю посаду протягом 40 років до Другої світової війни та був шанованою особою в місті. Єврейська спільнота Ченстохови в різні часи до Голокосту становила від 15% до 30% всього населення міста та була дуже неоднорідною, як економічно, так і світоглядно. У музеї працює місцева легенда Вєслав Пашковськи, статті якого я читала перед поїздкою (а вони побудовані на аналізі джерел – увага – мовою їдиш) та про колосальну роботу якого щодо документування поховань на місцевому кіркуті чула від колег. І хоч я не познайомилась з п. Вєславом, який на час мого візиту був у відпустці, мені пощастило поспілкуватися з його молодшим колегою Павлом. Павел – історик, який працює в музеї з самого початку, вкладає душу в свою роботу та знає практично все про кожен експонат. Коли такі люди знаходяться на своєму місці, за цей музей я спокійна.
Музей Стара Ратуша (Stara Ratusz) на історичній площі Ринок. Це підземний музей, створений у місці археологічної знахідки – відкопаної старої ратуші початку 16 століття. Сюди варто зазирнути після попереднього музею – вони територіально близько. Якщо ви поїдете з музея нагору ліфтом, то опинитесь у кав’ярні Альтернатива 21 – це соціальний проект з соціальної адаптації та працевлаштування людей з ментальними обмеженнями.
Картинна галерея (Galeria Dobrej Sztuki). Тут є постійна експозиція та тимчасові виставки. У постійній експозиції є, наприклад, роботи відомого польського художника Яцка Мальчевського (Jacek Malczewski) та багатьох місцевих авторів. Хочу зазначити, що Ченстохова та мистецтво тісно переплетені – по всьому місту можна побачити цікаві мурали (переважно Tomasz Sętowski та команда), а ще висячі скульптури (автор – Jerzy Kędziora).
А ще – для всіх, хто шанує поезію – тут є будинок-музей поетеси Галини Пошвятовської (Halina Poświatowska). Серед перекладів її книг мовами світу я знайшла кілька книг українською, щоправда під прізвищем Посвятовська. У поетеси була нестандартна, хоч і коротка, життєва стежка, в музеї багато її особистих речей, а ще тут варто переглянути невеликий документальний фільм. Музеєм опікується брат Галини – на час мого приходу він був у відпустці, і я припускаю, що візит за його присутності міг би бути набагато глибшим персонально.
Ще в Ченстохові принагідно можна відвідати музей видобутку залізної руди, прикметний місцем знаходження – у колишній шахті, а також павільйон в парку Сташіца, де гостюють різні тимчасові виставки (на час мого візиту, наприклад, тут були роботи переможців щорічного міського конкурсу фотографій на різну тематику – від соціальної до пейзажної).
А що з паломництвом? Так, основні місця для відвідин туристами (кафе, магазини) зосереджені на шляху від, умовно кажучи, залізничного вокзалу до гори та монастиря Ясна гора (Jasna Góra), в якому знаходиться чудотворна ікона Божої Матері (яку ще називають Чорною Мадонною, або Божою Матір’ю Ченстоховською). Виглядає, що паломництво багато в чому визначає профіль міста. Місто, колись об’єднане довгим проспектом Найсвятішої Діви Марії, у центральній частині виглядає досі поділеним надвоє – світла частина з дорогою до місця паломництва та частина, в якій сіро та більш пусто навіть у денний час. Тут багато контрастів – поряд фешенебельні ресторанчики та закинуті будинки, а згадані чудові музеї в дні моїх візитів – а це були довгі вихідні в Польщі – практично не мали інших відвідувачів. На тлі 4,4 мільйонів паломників католицького визнання (дані за рік перед пандемією) зовсім непомітним є паломництво до поховання не дуже відомого хасидського ребе Пінхаса Менахема Юстмана, так званого цадика Сіфтей (за назвою його головної праці), або ж Піліцького ребе, на кіркуті в Ченстохові. До речі, у довоєнній Ченстохові було місце й для спільноти брацлавських хасидів, сьогодні відомих переважно за візитами до українських Умані та Брацлава.
Є у Ченстохові кілька вишів, серед них Політехнічний університет і Гуманітарно-природничий університет ім. Яна Длугоша, один з корпусів якого знаходиться на вулиці Єжи Вашингтона (Jerzego Waszyngtona). Звісно, мова йде про Джорджа Вашингтона, переінакшеного на польський лад. А ще тут є драматичний театр і вже згадана філармонія.
Найстарший костел Ченстохови – костел св. Зигмунта, знаходиться в непаломницькій частині міста, на початку акурат навпроти монастиря на Ясній горі.
А в самому центрі міста, на однаковій відстані від обох католицьких святинь знаходиться колишня православна церква (сьогодні – Костел Апостола Якова) та протестантський костел.
Мапи на центральних вулицях міста двома мовами нагадують перехожим „Jasne, że Częstochowa”, „Częstochowa, it’s clear”…
Ось таке воно, трохи химерне та варте відвідання місто паломництва та музеїв.
alanissima 